Одни в любовь, другие в мистику (Тычина; Лившиц)

Материал из Wikilivres.ru
Перейти к навигацииПерейти к поиску

«Одни в любовь, другие в мистику…»
автор Павел Григорьевич Тычина, пер. Бенедикт Константинович Лившиц
Язык оригинала: украинский. Название в оригинале: Один в любов…. — Дата создания: 1919 (оригинал). Источник: Лившиц Б. Полутораглазый стрелец: Стихотворения, переводы, воспоминания. — Л.: Сов. писатель, 1989. — С. 279. — 720 с. — ISBN 5-265-00229-4
* * *

Одни в любовь, другие в мистику,
А третьи — в высь, где синь ясна.
И наша муза гимназистику
На поруганье отдана.

И вот нам предлагают копию
С манерных русских поэтесс,
И, из утопии в утопию
Бредя, зовут свой путь: «Sagesse».[1]

А подлинная муза скована
Войною, фронтом, в ржавом мху
Лежит поругана, заплевана
Там, на украинском шляху.

Так почему ж, безумьем скошены,
Вопим, что «в гриме — весь поэт»,
И, подхватив окурок брошенный,
Затягиваемся в корсет?

Иль утомилась наша нация,
Иль недалеко до конца,
Что все у нас лишь профанация
И нет ни одного певца?

Нет поэтического гения,
Кто б нас пронзил своим стихом,
И мы, предтечи омертвления,
Живем во сне глухонемом.


  1. Мудрость (франц.). — Ред.
ОДИН В ЛЮБОВ…

Один в любов, другий у містику,
а третій в гори, де орли…
І от якомусь гімназистику
вкраїнську музу віддали.

І от перебивають копію
з солодких руських поетес.
Ідуть з утопії в утопію —
і називають це «Sagesse».

А справжня муза неомузена
там десь на фронті в ніч суху
лежить запльована, залузана
на українському шляху.

Чого ж кричим, сліпі, задурені:
«Хто грим наклав — отой поет»,—
цигарки палим недокурені
та затягаємось в корсет?

Чи вже втомилась наша нація,
чи недалеко до кінця,—
що в нас чудова профанація
і майже жодного співця?

І майже жодної поезії,
яка б нас вдарила! — Нема.
Самі предтечі анестезії
та лиш розгубленість сама…

1919